Система в розпачі: «Як це так? Чому вони не хочуть працювати на чистому ентузіазмі?»
Вітаю, ви спостерігаєте масштабний і надзвичайно видовищний крах класичного синдрому «рятівника», який роками насаджували українському медперсоналу.
Десятиліттями людям вбивали в голову: «Це ж покликання! Ви мусите терпіти, жертвувати собою, повертатися додому без ніг і без грошей, бо хто, як не ви?» І жінки терпіли. Вони купували проїзні, віддавали останні копійки за дороге пальне чи квитки на приміські автобуси, щоб приїхати і врятувати чиєсь життя за ціною власного зубожіння.
Але в якийсь момент дофамінова петля «я потрібна, я жертва» просто розірвалася. Жінки раптом увімкнули елементарну математику та здорову самооцінку: якщо твоя праця коштує менше, ніж дорога до неї, це не покликання. Це фінансовий мазохізм.
Ось вам показовий випадок з практики: приходить клієнтка, медсестра з 15-річним стажем. Волає від вигорання, плаче, що платить за комуналку з кредитки, але боїться звільнитися, бо «як же люди без мене?». Ми провели курс терапії, розібрали її провину на атоми. У неї все просто супер!А лікарня, де вона працювала, досі шукає «альтруїстку» на її місце.
Спроби застидати тих, хто виїжджає, або вимагати від них вічної жертовності — це пряма претензія до вашої власної інфантильності та звички паразитувати на чужому альтруїзмі. Безкоштовний сир закінчився навіть у медицині.
На терапії ми вчимося вичищати зі своєї голови комплекс «святого мученика» до того, як ви опинитеся на мілині з порожнім гаманцем. Вам туди точно треба, поки ви остаточно не віддали свою єдину зарплату на квиток у маршрутці.
Дякую вам за довіру, репост і коментарі.
Обовʼязково підпишіться 🫶🏼
Шевченко Тарас Сергійович
психолог, психотерапевт
#медицина #звільнення #вигорання #психотерапія #онлайнтерапія #самооцінка #заробіток #кордони #синдромрятівника
