Нещодавно клієнт прислав роздуми, які влучили в саму суть. Всі мають інтернет, безкоштовний доступ до супер-інтелекту та перекладачі, але чи йдемо ми в іноземні чати розвінчувати міфи? Ні. Українців там майже немає, а якщо й заходять — то або скаржаться, або просять, або мовчки спостерігають. Ми не розказуємо про себе і чому наша перемога вигідна світові.
Чому так?
Людська психіка не любить напружуватися. Простіше жити у своїй бульбашці. І це стосується не лише нас — весь світ так живе!
Чоловік наводить яскравий приклад: демократи в США створюють собі культ ідеального провідника на білому коні і канонізують Зеленського.
Вчора ввечері читав листа. Чоловік чесно і без цензури виплеснув усе, що наболіло після прогулянок іноземними чатами. І знаєте що? Як психотерапевт із багаторічною практикою, я бачу тут не просто геополітику. Це діагноз нашому колективному несвідомому.
Він помітив гірку правду: маючи під рукою безкоштовний штучний інтелект і онлайн-перекладачі, ми досі йдемо на іноземні майданчики або скаржитися, або мовчки спостерігати. Ми чекаємо «провідника на білому коні», поки на німецьких форумах від ставлення до України і путіна волосся стає дибом, а політики бояться давати «Таураси».
Чому так відбувається? Бо ми потрапили в пастку чорно-білого мислення.
У США прихильники демократів канонізують Зеленського заживо і вірять, що нація не може впливати на лідера. Трампа вважають «конем путіна», хоча насправді він грає в хитрого кота, який просто вичікує момент, щоб притиснути мишу до одвірка. Тайванці і тайці сперечаються про Китай, роздмухуючи світовий конфлікт за контроль над шляхами і степами, а ми в Україні реагуємо агресією на будь-який факт, що не вписується в наш рожевий фасад.
З точки зору психотерапії, це називається масовим захисним запереченням. Коли реальність надто болюча, мозку легше створити міф, ніж визнати: світ складніший, а доказувати свою правоту треба щодня й усім.
Щоб вилізти з цієї прірви, нам потрібна не просто перемога. Як бджоли виводять матку, так нам треба нарешті вивести власну сильну національну еліту. Перестати шукати підтвердження власних ілюзій і навчитися бачити факти, а не фарбу на фасаді.
Я часто бачу подібну закритість на особистих консультаціях: людина роками живе в кабіні своїх міфів, а потім дивується, чому її світ рушиться від найменшого протягу. Зміни починаються тоді, коли ви наважуєтеся зняти окуляри.
А як щодо вас? Бували на іноземних форумах останнім часом?
Що вас найбільше вразило або обурило в розмовах з іноземцями?
Чи помічали ви за собою бажання бачити світ тільки чорно-білим?
Як гадаєте, що заважає кожному з нас ставати тим самим «голосом України» за кордоном?
#психологія #геополітика #критичнемислення #тарассшевченко #саморозвиток
Шевченко Тарас Сергійович
психотерапевт
