photo

Тарас Шевченко

Психотерапевт і психолог-консультант. Спеціалізуюся на когнітивно-поведінковій терапії (КПТ), позитивній психотерапії та роботі з психотравмою.

Чому ваша нелюбов до молока — це насправді про маму?

Молоко — це перша їжа. Це перший контакт. Це фундамент. В психоаналізі ми називаємо це «первинним об’єктом».

Чому ваша нелюбов до молока — це насправді про маму?
Чому ваша нелюбов до молока — це насправді про маму?

«Я все життя ненавиджу молочні продукти!» — пише мені жінка в коментарях, і я майже чую цей виклик. В її словах стільки ж пристрасті, скільки в інших — любові до ранкового капучино чи лате.

У світі дорослих людей молоко — це не просто рідина з холодильника. Це густий, білий, жирний психологічний тригер. І якщо ви з тих, хто при виді пінки на молоці хоче катапультуватися в іншу галактику, або, навпаки, не засинає без склянки теплого молока, — вітаю, ви у грі. Назвою гри буде «Сепарація та базова довіра до світу».

Молоко — це перша їжа. Це перший контакт. Це фундамент. В психоаналізі ми називаємо це «первинним об’єктом».

Коли немовля отримує молоко, воно отримує не просто калорії. Воно отримує підтвердження: «Я є, мене люблять, світ безпечний».

А тепер дивіться, що відбувається далі...

...Любителі молока. Часто це люди, які підсвідомо шукають того самого «первинного злиття». Коли тривожно, коли світ навколо — це хаос, склянка молока або шматочок сиру стає психологічним «обіймасом». Це спосіб повернутися в стан, де про тебе дбають.

...Хейтери молока. Тут цікавіше. Ненавиджу — це активна позиція. Часто це несвідомий бунт. Відмова від молока в дорослому віці (якщо ми винесемо за дужки лактозну непереносимість) — це часто про відмову від «поглинаючої» фігури матері. «Я не хочу нічого від тебе брати, я виживу сам, не годуй мене своїми правилами!»

Був у мене клієнт, агент з нерухомості, який буквально задихався від запаху сирників. Його нудило фізично. У процесі терапії ми розкопали спогад: йому п’ять років, він не хоче цей клятий домашній сир, а мама зі сльозами на очах каже: «Я ж старалася, я всю душу в цей сніданок вклала, ти мене не любиш». Для нього сир став символом емоційного шантажу. Кожен шматочок сирника був «проковтуванням» материнської провини. Коли він усвідомив, що сир — це просто їжа, а не інструмент тортур, нудота зникла. Але ненависть залишилася як захисний механізм.

То що я відповім тій жінці з коментарів?

Ваша ненависть до молочки — це ваша барикада. Ви щось так затято захищаєте всередині себе, що навіть запах масла здається нападом на ваші кордони. Це не про дієтологію. Це про те, як ви навчилися (або не навчилися) приймати турботу.

А ви, любителі «молочного затишку»? Можливо, ви просто намагаєтеся забити кефіром діру в душі, яку мав би заповнити хтось близький?

Якщо ви втомилися воювати з холодильником або відчуваєте, що ваша «любов» чи «ненависть» до продуктів — це лише верхівка айсберга ваших відносин з собою та світом, приходьте на консультацію. Будемо розбирати ваші внутрішні «пінки» і «вершки», поки вони не перетворилися на хронічний невроз. Кількість місць обмежена, бо я теж людина і мені треба час на свою склянку кефіру, молока, лате, какао...

Який продукт викликає у вас майже інтимний жах або таку ж сильну любов? Що ви насправді заїдаєте або від чого відштовхуєтесь? Діліться своїми «харчовими демонами» в коментарях, обіцяю не діагностувати... одразу. Цікаві запитання і коментарі розгляну із задоволенням.

Бажаєте розібратися у своїх сценаріях глибше? Пишіть у дірект «Консультація», і ми знайдемо час для вашої історії.

Дякую за репост.

Підписка на експерта

Підпишіться на нашу розсилку, щоб отримувати останні новини про послуги, публікації та оновлення експерта Тарас Шевченко