Звучить як ідеальний план. Але як психотерапевт я дивлюся на цю ідею і бачу класичний психологічний захист під назвою «віддзеркалення».
Ігор пропонує переграти нарциса на його ж полі. Мовляв, якщо Трамп грає в агресивну маніпуляцію, треба стати ще більшим «трампом», ніж він сам. І тоді він або візьме тебе в команду, або стара гра просто згасне.
Але давайте розберемо, що відбувається насправді, коли ми починаємо дзеркалити токсичну поведінку.
Коли ви намагаєтеся переграти маніпулятора його ж зброєю, ви не знищуєте гру. Ви просто стаєте ще однією фігурою на його дошці. Нарцисизм і популізм живляться увагою! Спроба «перевершити» маніпулятора лише подвоює кількість шуму в кімнаті. Замість одного павича на арені з’являється двоє, і глядачі купують ще більше попкорну.
У реальному житті це працює так само: коли у відповідь на крик ви починаєте кричати голосніше, конфлікт не згасає — він стає нормою. Власний спокій втрачається, а маніпулятор отримує саме те, чого прагнув — ваш ресурс і вашу емоційну включеність.
Справжня перемога над маніпуляцією — це не стати кращим маніпулятором. Це вміння взагалі вийти з цієї гри і залишитися собою.
Сьогодні зранку, заварюючи свіжу каву, я піймав себе на думці, як часто ми витрачаємо сили на перевиховання чи перегравання інших, замість того, щоб просто збудувати власні міцні кордони.
А як ви дієте, коли стикаєтеся з маніпуляторами у житті?
Чи намагалися ви колись «навчити урок» людині її ж методами?
Що з цього вийшло — гра зупинилася чи розгорілася з новою силою?
Чи вдається вам вчасно сказати собі: «Це не моя гра»?
Чекаю на ваші історії в коментарях. Дякую за ваші думки, душевні репости та довіру.
#психологія #маніпуляції #тарасшевченко #саморозвиток #психотерапія
Шевченко Тарас Сергійович
психотерапевт
