У моїй практиці є цікавий феномен: люди, які пережили екстремальний стрес, у момент раптового полегшення часто відчувають не ейфорію, а… порожнечу. Психіка, яка роками працювала на надвисоких обертах «виживання», раптом не розуміє, куди дівати цей надлишок адреналіну. Це як різко натиснути на гальма, коли машина мчить 180 км/год. Вас просто винесе через лобове скло власних емоцій.
Одного разу мій колега розповідав про пацієнта, який після довгих років ув’язнення, вийшовши на свободу, перші три дні просто сидів на лавці і дивився на голубів і горобців. Він не міг купити каву, вибір між лате та капучино здавався йому абсурдним і нестерпно складним. Ми теж будемо вчитися жити «звичайне життя» заново.
Ви думаєте, що першим ділом поїдете до моря чи відкриєте шампанське? Можливо. Але більшість із нас просто застигне. Хтось розридається в черзі за хлібом, бо нарешті можна. Хтось відчує дику провину перед тими, хто не дочекався. У психології це називається «синдром вцілілого», і це те, з чим я, як психотерапевт, працюватиму ще десятиліттями і я пережив сам події у Бучі, тому знаю все це зсередини.
Мистецтво жити — це не про очікування фіналу, це про те, як не розсипатися в процесі. Коли війна закінчиться зовні, вона ще довго триватиме всередині. І якщо ви чекаєте «того дня», щоб нарешті дозволити собі бути щасливим, у мене для вас погана новина: психіка не вмикається тумблером.
Я бачу цей ранок так: ми прокинемося, подивимося в телефон, не побачимо там тривог і… не повіримо. Будемо перевіряти зв'язок, дзвонити близьким і мовчати в трубку, бо слова закінчилися ще у 2022-му.
Якщо ви відчуваєте, що ваша внутрішня «пружина» вже перетягнута настільки, що ви боїтеся власного розслаблення — не чекайте офіційного повідомлення від Генштабу. Ваша персональна перемога над стресом починається сьогодні.
Зараз у мене є лише два вільних місця на індивідуальну терапію наступного тижня. Можливо, це саме той знак, що пора перестати відкладати своє життя на «після війни». Чекаю на вас у приватних повідомленнях.
Яку першу «дрібницю» ви зробите в день Перемоги?
Кому ви зателефонуєте, але знаєте, що там не піднімуть слухавку?
Яку страву ви приготуєте для першої мирної вечері?
Чи вірите ви, що зможете знову спати з відчиненим вікном без остраху?
Обіймаю. Ми обов'язково дочекаємося.
Ваш психолог і психотерапевт
Тарас Сергійович Шевченко.
#перемога #психологіяжиття #день_після_війни #ментальнездоровя #терапіяонлайн #щастя_це_просто #україна_майбутнього #синдром_вцілілого
