Ми побалакали, я дав їй кілька простих порад, як допомогти нервовій системі перемикатися на відпочинок. Але дорогою додому ця коротка розмова не виходила з голови.
Скільки нас зараз таких? Кожен день ми тримаємо стрій: працюємо, усміхаємося знайомим, купуємо дрібниці, підтримуємо інших. А вночі залишаємося наодинці з тривогами, відлунням вибухів, нескінченною напругою та важкими думками. Безсоння стало тихою епідемією, яку ми часто соромимося чи не встигаємо помітити за щоденною метушнею.
Але сон — це не розкіш і не просто «полежати». Це наш головний ресурс відновлення, базова потреба психіки і тіла, щоб витримати все, що випало на нашу долю.
Дбайте про себе так само дбайливо, як ви дбаєте про своїх близьких. Знаєте, навіть тим, хто пече для нас найсолодші пряники, вкрай потрібен спокійний, глибокий сон.
Бережіть свій вечір. І хай ця ніч буде тихою. 🕊️
Шевченко Тарас Сергійович
психотерапевт
