Давайте чесно, бути «зручним» — це найдешевший спосіб отримати сурогат любові. Це як купувати розчинну каву замість справжньої арабіки: ніби і гірке, і колір схожий, але серце від нього лише калатає, а задоволення — нуль.
Чому ж чесність викликає таку агресію? Чому люди готові проклинати вас за ваше «ні»?
Як психотерапевт із 15-річним стажем, я бачу це так: ваша чесність — це дзеркало. Коли ви кажете правду там, де всі звикли фальшиво посміхатися, ви розбиваєте чужі ілюзії. Людина дивиться на вас і бачить власне боягузтво. А бачити своє боягузтво — боляче. Легше побажати смерті «дзеркалу», ніж визнати, що ти сам живеш у брехні.
В психології є такий механізм — проекція. Коли хтось каже вам: «Ти егоїстка, бо не робиш, як я хочу», він насправді каже: «Я настільки егоїстичний, що не можу пережити твою свободу».
Пригадую старий одеський анекдот.
Приходить Абрам до рабина:
— Ребе, навчіть мене жити так, щоб нікого не ображати!
Ребе відповідає:
— Абраме, якщо ти хочеш нікого не ображати, тобі доведеться померти ще в колисці. Навіть якщо ти просто дихаєш, ти вже займаєш чийсь кисень.
Смішно? Можливо. Але в реальному житті, коли вам у відповідь на принципову позицію летять прокляття, стає не до жартів.
У моїй практиці був випадок. Розказати? Жінка, «золота дитина», яка все життя була «зручною» для мами, чоловіка та начальника, вперше сказала: «Я не буду робити цей звіт у вихідні». Знаєте, що їй сказали? Що вона «руйнує сім’ю та колектив». Її чесність щодо втоми сприйняли як державну зраду. Але саме з цього моменту почалося її одужання від депресії. Депресія — це часто і є той самий «внутрішній цвинтар» несказаних слів і придушеної правди.
Чесність — це дорого. Це розкіш. Вона не кричить, вона випромінює спокійну впевненість. Але за неї треба платити самотністю на перших етапах. Поки від вас відпадають «паразити», яким ви були вигідні, навколо вас утворюється порожнеча. І це найстрашніший момент. Але тільки в цій порожнечі можуть з’явитися люди, які полюблять вас справжніх, а не вашу функцію «зручної людини».
Я часто кажу своїм клієнтам: якщо вас усі люблять, значить, вас не існує. Значить, ви — просто дзеркальна поверхня, в яку кожен дивиться і бачить себе. А де ж ви самі?
Справжня близькість можлива тільки там, де є ризик бути відкинутим. Якщо я не можу сказати тобі «ні», то моє «так» нічого не варте. Це просто автоматична реакція, як у кавового апарата.
Мій вечір сьогодні пройде за книжкою Ялома та роздумами про те, скільки мужності потрібно, щоб просто бути собою в світі, де брехня стала валютою. Я бачу, як важко моїм клієнтам витримувати цей тиск. Але бачити, як у людини випрямляється спина і з’являється блиск в очах після того, як вона витримала чужу істерику і залишилася при своєму — це найкраща частина моєї роботи.
Ми не можемо змусити інших нас любити. Але ми можемо перестати зраджувати себе.
Якщо ви зараз перебуваєте в тій самій «пустоті», де вас проклинають за правду, або якщо ви відчуваєте, що ваша «зручність» вже душить вас — я готовий пройти цей шлях з вами. Мій графік зазвичай розписаний на тижні вперед, але зараз є можливість взяти одну людину в тривалу терапію. Це робота не для слабкодухих, але вона повертає смак до життя. Пишіть у приватні, обговоримо.
А тепер хочу запитати вас.
Чи траплялося вам втрачати друзів або роботу після того, як ви просто сказали правду?
Як ви справляєтеся з агресією людей, яким ваша чесність «не заходить»?
Що для вас дорожче: спокій навколо чи мир всередині?
Ваш психолог і психотерапевт
Тарас Сергійович Шевченко.
#психотерапія #чесність #особистікордони #психологіяжиття #бутисобою #емоційнийінтелект #саморозвиток #психолог_онлайн
