photo

Тарас Шевченко

Психотерапевт і психолог-консультант. Спеціалізуюся на когнітивно-поведінковій терапії (КПТ), позитивній психотерапії та роботі з психотравмою.

Хімічна залежність: чому не всі психологи з нею працюють?

#Алкогольна або #наркотична #залежність — це не просто «погана звичка» і не слабка воля. Це стан, у якому психіка, тіло й середовище зчеплені в дуже щільний вузол. І саме тому частина психологів і психотерапевтів свідомо не береться за таких клієнтів.

Хімічна залежність: чому не всі психологи з нею працюють?
Хімічна залежність: чому не всі психологи з нею працюють?

Я поясню чому — без моралізаторства.

По-перше, не вся психотерапія працює в умовах активної залежності.

Коли людина #регулярно вживає, її емоції, пам’ять, #відповідальність і здатність до рефлексії постійно «пливуть». Сесія може бути глибокою, щирою — а через день усе знецінюється речовиною. Не кожен спеціаліст готовий працювати там, де результат нестабільний і повільний.

По-друге, залежність часто ламає терапевтичний контракт.

Пропуски сесій, заперечення, маніпуляції, раптові зриви — це не «поганий клієнт», це сама логіка залежності. Але психолог має бути до цього готовий професійно й емоційно. Не всі хочуть регулярно витримувати контакт із безсиллям і відкатами.

По-третє, є питання безпеки й меж компетенції.

При хімічній залежності часто потрібна командна робота: психіатр, медикаментозна підтримка, інколи реабілітація. Не кожен психотерапевт має досвід такої взаємодії або готовність брати відповідальність у складних випадках.

Колись до мене звернувся чоловік із запитом «про тривогу й стосунки». Лише на третій сесії стало зрозуміло, що алкоголь — не фон, а центр його життя. Унікальність випадку була в тому, що тривога зникала не через усвідомлення, а через вживання. І наша робота почалася не з дитинства чи травм, а з дуже простого і складного питання: що ви насправді втрачаєте, коли п’єте — і що тоді намагаєтесь зберегти?

Саме з цього моменту з’явився терапевтичний контакт.

Залежні клієнти часто неймовірно чутливі й емпатичні. Речовина для них — не задоволення, а спосіб вижити з тим, що колись було нестерпним. І якщо психолог не бачить за залежністю людину — він інтуїтивно уникає такої роботи.

Я працюю з хімічною залежністю тоді, коли є готовність дивитися чесно: без ілюзій, але й без приниження. У своєму темпі. З повагою до меж і реальності клієнта. У мене є свій почерк.

Якщо ви або хтось із близьких живе з алкогольною чи наркотичною залежністю — можна звернутися на консультацію.

Онлайн. Конфіденційно. Без осуду.

Почати можна з розмови, а не з обіцянок «зав’язати назавжди».

І питання наприкінці до майбутнього клієнта — не для відповіді в коментарях, а для себе: якщо прибрати речовину з вашого життя — з чим тоді довелося б залишитися наодинці?

Підписка на експерта

Підпишіться на нашу розсилку, щоб отримувати останні новини про послуги, публікації та оновлення експерта Тарас Шевченко